Компромат чи компроміс: експерти з’ясовували, що перешкоджає розширенню нацпарків на Прикарпатті

В Івано-Франківському прес-клубі реформ експерти проекту "Збереження карпатських пралісів" заявили, що Прикарпаття загальмувало виконання Україною міжнародних зобов’язань зі сталого розвитку Карпат. А саме – збереження особливо цінних лісів і розширення меж національних парків.


Зображення 1 / 2 Використовуйте клавіші для перегляду


В той час, коли в інших областях Карпатського регіону процес пішов, то на Івано-Франківщині впродовж останніх півроку, за словами керівника проекту "Збереження карпатських пралісів", представниці Українського товариства охорони птахів Ольги Яремченко, "немає руху". Об этом сообщает motogon.in.ua со ссылкой на СМИ.

Так, Закарпаття визначило і погодило 300 га під розширення нацпарків, роботу в цьому напрямку підтримує голова ОДА та головний лісівник області. На Львівщині визначили перелік ділянок, проходить процес погодження. "Є діалог і на Буковині, – каже експертка. – Підготовлений меморандум про співпрацю між усіма учасниками процесу, зокрема громадами, лісівниками та обласною владою. Заплановано на розширення нацпарків виділити до 2 тис. га. Тоді, як на Івано-Франківщині за минулі півроку – жодного прогресу. Немає ніякого руху, ми топчемося на місці".

"Не виконується Указ Президента, не виконуються міжнародні зобов’язання України", – наголошує Яремченко.

Представники проекту пропонували Івано-Франківській ОДА збільшити охоронну територію до 39 тис. га в трьох парках Прикарпаття. В першу чергу – у Верховинському районі. Це дало би змогу створити транскордонний Українсько-Румунський екологічний коридор, а в подальшому – транскордонний ландшафтний парк. І мало би стати потужним поштовхом до розвитку міжнародного співробітництва, зокрема і міжнародного туризму, наголошують експерти.

Натомість на Прикарпатті відбулося руйнування національного парку, зазначають вони.

"Маємо безпрецедентний випадок вилучення земель НПП "Гуцульщина", що здійснюється місцевими представниками влади за участі представників лісового господарства. Ми розуміємо, що парк має проблеми, що є конфлікт з місцевим населенням. Але від цієї ситуації повністю самоусунулося керівництво ОДА, не йде на контакт обласне управління лісового господарства", – зазначила Яремченко.

"Нас навіть не допускають до голови ОДА", – обурюється вона.

Регіональний координатор проекту "Збереження карпатських пралісів" Василь Мовчан розповів, що головний лісничий області Руслан Осташук проігнорував зустріч з представниками проекту та Мінекології з приводу розширення Верховинського нацпарку. В цьому випадку йшлося про 5,5 тис. га.

"Він не прийшов на зустріч, натомість з нами зустрілися якісь люди, що назвалися представниками лісівників. Вони сказали, що нічого не вирішують, але хотіли дізнатися нашу позицію. Після цього, після 27 липня, лісівники взагалі не йдуть на контакт, хоч наші пропозиції з розширення нацпарків стосуються не промислових лісів", – пояснює Мовчан.

Експерт додає, що порівняно з іншими областями на Івано-Франківщині немає навіть діалогу зі сторонами процесу.

У прес-клубі діалог відбувся. Гостра перепалка між директором НПП "Гуцульщина" Юрієм Стефураком та косівчанами – депутатом районної ради, лісничим Кутського дежлісгоспу Петром Іванишиним та екологом, також лісничим Кутського держлісгоспу Петром Пліхтяком стосувалася власне "руйнування національного парку". Сторони виклали компромат один на одного. Юрій Стефурак навіть вдався до прийому "хто чий зять".

Директор "Гуцульщини" звинуватив лісівників у "хижацьких інтересах" та корисливості. Він пояснив, як НПП втратив 605 га. Цю землю з лісом Пістинь в 2013 році включила в Генплан села. Генплан Пістині на сьогодні пройшов всі етапи погодження і є чинним. У червні цього року сесія сільської ради передала цю ділянку в користування Кутському держлісгоспу. Керівник нацпарку повважав доцільним у цьому місці зауважити, що один з лісівників є зятем голови Пістині. "Їм заманулося стиглого лісу. А його не так багато є, тому зазіхнули на НПП", – вважає Стефурак.

У відповідь лісівники звинуватили керівництво НПП "Гуцульщина" у привласненні грошей, які виділяються на розвиток парку, та в суцільних рубках. За їхніми словами, нацпарк фактично веде лісогосподарську діяльність – заготовлює і продає ліс, при цьому не платить податки. Ще в 2011 році УБОЗ зафіксував незаконну вирубку на території "Гуцульщини" – 226 кубометрів, у межах села Пістинь Косівського району, а це близько мільйона гривень нарахованих збитків. "Нацпарк – це лісозаготівельна фірма. Руйнування парку проводить саме керівництво парку", – стверджує Іванишин.

Важливо, що на сьогодні НПП "Гуцульщина" не має жодних правовстановлюючих документів на межі своєї території. Пістинь включила землю в Генплан як питомо громадську. А суди визнали правомірним Генплан Пістині.

В цьому місці представники проекту "Збереження карпатських пралісів" розводять руками. Мовляв, якщо цей випадок стане прецедентом, то і в інших областях посипляться подібні рішення – і тоді увесь процес розширення парків та виконання міжнародних зобов’язань України опиниться під загрозою зриву.

Випустивши пару, сторони в присутності експертів дійшли згоди, що треба таки шукати компромісу. Такий вбачають у обміні ділянок, якими можуть бути розширені парки. Сподіваються, що до пошуку порозуміння таки долучаться ОДА та обласне управління лісового господарства.



Джерело статті: “https://kurs.if.ua/news/kompromat_chy_kompromis_eksperty_zyasovuvaly_shcho_pereshkodzhaie_rozshyrennyu_natsparkiv_na_prykarpatti_70404.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя